Строковий трудовий договір: правила застосування
Опубликовано: 17.04.2018
Перше, що необхідно знати про строковий трудовий договір, це те, що він може укладатися тільки в тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Це означає, що якщо немає підстав для укладення строкового трудового договору, з працівником має укладатися безстроковий договір. Якщо з працівником за його згодою все ж таки було укладено строковий трудовий договір, хоча для цього не було підстав, в разі звернення працівника до суду такий договір може бути визнаний безстроковим.
Колективний договір. Нюанси 2017 року
Підставами для укладення строкового трудового договору відповідно до статті 23 КЗпП є:
— характер виконуваної роботи;
— умови виконання роботи;
— інтереси працівника;
— інші випадки, передбачені законодавчими актами.
Характер виконуваної роботи
Трудовий договір укладається на визначений строк, коли це зумовлено характером роботи, тобто вона є такою, що не може виконуватися постійно. Це може бути сезонна або інша робота, що виконується протягом певного часу. Наприклад, робота гардеробника, оператора котельні тощо виконується впродовж певного сезону, але при цьому не є сезонною з юридичної точки зору, адже не входить до списку сезонних робіт, затвердженого КМУ.
Строк трудового договору в цьому випадку може визначатися одразу, а може бути зумовлений закінченням виконання роботи.
Умова про строковість трудового договору має бути обов’язково вказана в заяві працівника та наказі про прийняття на роботу.
Умови виконання роботи
Строковий трудовий договір може укладатися також тоді, коли робота сама по собі не є строковою, але працівник не може бути прийнятий на неї безстроково з урахуванням певних обставин, наприклад, якщо працівник приймається для заміни тимчасово відсутнього працівника. Як правило, в такому випадку неможливо одразу визначити строк трудового договору, адже він залежить від часу відсутності постійного працівника. Тому в наказі про прийняття на роботу зазначається, що працівник приймається за строковим трудовим договором, а сам строк прив’язується до певної події, наприклад, до виходу на роботу основного працівника.
